Десятиліттями японські ролівки (або ж просто jRPG) мешкали винятково на теренах консолей, як домашніх, так і портативних. Це тепер японські видавництва, які роками ігнорували ПК-ринок, не просто почали досить швидко випускати свої ігри на Заході, а й відкрили для себе прибутковість Steam та GOG. Башту їм зірвало настільки, що за останніх півтора-два роки на персональниках з’явилася гора портів як перевірених роками хітів, так і різного чортовиння “під шумок” — а скільки ще ігор вийде найближчим часом!

Одним словом, настала чудесна пора — а заодно й хороша нагода розширити свої ґеймерські горизонти. Загалом, jRPG хочеться прирівняти до стратегій від Paradox — вони лише здалеку здаються чимось вкрай нішевим, створюють незлецький контраст зі своїми “мейнстрімними” колегами та достатньо розмаїті, щоби догодити різним забаганкам гравців. Виникає лише одне питання: з чого почати знайомство з цим жанром? Які ігри слугуватимуть найкращими точками входу?

Саме для цього призначена ця невеличка добірка jRPG, рекомендована початківцям. Всі вони доступні на ПК, тож зазирніть сюди під час найближчого розпродажу.

Final Fantasy

Хто би сумнівався, що перелік розпочнеться з “фіналки” — серії, котра першою спадає на думку при згадці jRPG. Конкретніше про кожну з доступних частин FF розповімо в окремому матеріалі, а зараз обмежимося безпрограшним набором варіантів. Final Fantasy VII — безумовно, найочевидніший варіант. Гра не просто так стала найпопулярнішою jRPG в історії — за винятком графіки та скаліченої локалізації, решта її складників (багата боївка, яскраві персонажі та величезний світ, наповнений можливостями і таємницями) досі на рівні.

Втім, кілька тижнів тому на ПК завітав ремастер Final Fantasy X — і саме з нього краще починати знайомство зі жанром. “Десятка” має один з найколоритніших світів, що їх можна знайти в іграх. Спіра, її історія, культура, побут мешканців — це стрижень, на який нанизана й історія, і персонажі. Фактично вся гра — це одне велике знайомство зі світом, показане очима чужинця. Звісно, без порятунку всього сущого та неодмінної лав-сторі не обійшлося, але повірте, тут вони подані просто розкішно. До всього, ремастер оснащений цілою купою радощів життя: новим аранжуванням музики, автосейвами, турборежимом, можливістю вимкнути рандомні бої та уникнути дебільних міні-ігор. Краса та й годі!

Примітка: у комплекті з “десяткою” йде її номінальний сиквел, FF X-2. Не запускайте цього чортовиння, створеного збоченими мавпограями. НІКОЛИ!

Звісно, про 7 і 10 було би згадано побіжно, вийди зараз дванадцята частина — вершина розвитку Final Fantasy. Та її слід чекати не раніше 2017 року. Тому так, наразі найоптимальнішими для першого знайомства є Final Fantasy VII, X  і VI (до речі, єдина номерна фіналка, яку всі одностайно хвалять). В останньої, щоправда, доволі паскудний порт з Android, тому якщо у вас є змога/бажання придбати “шістку” на планшет — так і зробіть.

Breath of Death VII + Cthulhu Saves the World

Ооо, це справжні перли, заховані в болоті копійчаних ігор! 50 центів — саме стільки коштує дилогія на будь-якому розпродажі Steam, яка подарує вам сумарно понад 20 годин нестримного реготу, напружених боїв і найкрезанутішої партії героїв, що ви коли-небудь бачили. Я все сказав. Купуйте без остраху.

The Legend of Heroes: Trails in the Sky

Нехай вас не обманює наскрізь тиражна назва, The Legend of Heroes — направду чудова гра. Це просто збірня всіх вдалих рис, що їх може мати jRPG: продумана тактична боївка, котра не морочитиме вас ґрайндом; постійно втішні арт і музика; історія, яка за сумарні 100+ годин уникає разючих провисань;  персонажі, котрі швидко позбуваються своєї “підлітковості” та постійно розвиваються з плином сюжету; до сліз чудові тексти, над котрими локалізатори пітніли понад 5 (!!!) років (і один з них ледь не вчинив через це самогубство).

Власне, через затратність локалізації західна версія гри досі не окупилася, і невідомо, коли настане мить її прибутковості — попри шалений успіх в Японії, трилогія TLoH (на ПК наразі доступні дві частини, третя вийде у 2017-му) на Заході виходила без належної рекламної підтримки. На щастя, охочі до тактичних боїв та історій про політичні інтриги гравці своїми теплими відгуками самі розповідають про гру, де тільки можна.

Grandia 2

Цього звіра неодноразово називали “найкращою jRPG в історії” і на те були всі причини. По-перше, боївка Grandia 2 мала одну унікальну навіть для сьогодення особливість — попри звичну АТВ-схему, персонажі можуть пересуватися під час бою. Подібна суміш пофазної та боївки в реальному часі дозволяла провертати хитромудрі комбо і приділяла значну увагу позиціонуванню бійців — приємність для любителів просунутішої тактики.

У плані історії все не так оригінально — пригодник Рюдо разом із напарниками вирушає у подорож з метою запобігти воскресінню бога пітьми. Рятують цю звичну квест-схему персонажі та виточені діалоги: вже з перших хвилин гри Рюдо та його друг-птах Скай сипатимуть соковитими репліками і не вгамуються до кінця гри, а нові дійові постаті з усіх сил не відставатимуть від цієї парочки.

Хоча гра на ПК потрапила ще у 2002-му, минулого року вийшов ремастер із Dreamcast, де трішки підрихтували графіку, оптимізували гру під сучасні системи, додали більш-менш адекватне керування з клавомиші та — оце варто поваги — підтримку сейвів як консольної, так і старої ПК-версій. Ану ж хто влаштував собі 15-річну перерву в проходженні!

Valkyria Chronicles

Ось він, сигнальний вогонь, який дав зрозуміти японським видавцям, що портувати популярні консольні jRPG на ПК навіть за запізненням у кілька років — все одно прибуткова справа. Valkyria Chronicles просто на руках носили власники PS3, і ПК-аудиторія зустріла з палкими обіймами. Цінувати цю гру є за що. По-перше, це доволі нетипова гра для жанру, адже вона поєднала в собі елементи звичної jRPG, покрокової стратегії і тактичного шутера. По-друге, гра тримається осторонь від звичної фентезійності та розповідає серйозну і до болю актуальну історію про невеличку країну Ґаллію, котра зазнає нападу східного сусіда.

Valkyria Chronicles — прекрасна і вимоглива гра, котра надовго збережеться у вашій пам’яті. Ай, чого зайвий раз патякати, он у нас огляд є, перечитайте для певності.

Penny Arcade’s On the Rain-Slick Precipice of Darkness

Вам знайомі комікси Penny Arcade? Вас потішав Тайхо Брей у Poker Night at the Inventory? Що ж, Тайхо і Ґейб знову доставлять вам цистерни задоволення, однак у інших іпостасях. “Ковзкий від мокротиння крутояр пітьми” — це карколомна подорож тривалістю у чотири гри (останніх дві частини робили автори вже згаданих “Подиху Смерті” і “Ктулу рятує світ”), де нам належить бити мімів-спрутопоклонників, обісцяних безхатьків, роботів-апельсинограїв, вмерти, знищити і зібрати світ заново, зазирнути за куліси буття і ще купу всього химерного. Хоча в силу фінансових обставин 1-2 і 3-4 частини суттєво відрізняються зовнішньо та ігроладно, люто, несамовито прибацані сценаристи збереглися від початку й до кінця цієї історії.

Ще одна копійчана краса, цінність якої значно перевищує її ціну (особливо в часи розпродажів).

Tales of Symphonia

Попри свою багату історію, серія Tales of… — основний суперник Final Fantasy  в плані розмаїття світів та бойових механік — завітав на ПК усього кілька місяців тому. Наразі у нашому розпорядженні є лише дві гри — Tales of Zestiria (таке собі, YOBA-каламуть) і Tales of Symphonia. От саме на неї слід звернути увагу. Щоправда, слід відразу себе приготувати, що яскраві персонажі десь на половині гри скотяться до безповоротної одновимірності й до кінця гри у вас на руках буде дитсадок неадекватів з ідіотською мотивацією. Так, на фоні більшості jRPG це не буде аж таким злочином, однак у цьому переліку це напевно найслабша в сюжетному плані гра.

Надолужує це боївка, де покроковість замінили на beat’em-up-жмакання по кнопках, побудови комбо і вчасне застосування заклять. Драйвово? Так. Розслабляє? Так. Власне, якщо ви хочете мінімального спротиву від бойової системи у jRPG — “Симфонія” вам однозначно підійде.

Child of Light

Так-так, у Child of Light від jRPG — лише боївка. Проте новачків вона вміло ознайомить з основами АТВ, навчить правильно компонувати партію і контролювати чергу ходів. Втім, бойова система — це напевно остання річ, задля якої варто знайомитись із цієї неймовірною грою (це речення справедливе також і для South Park: The Stick of Truth). Знову ж, нема сенсу повторюватися, ось вам огляд.

Звісно, приємних jRPG на ПК значно більше, тому не соромтеся самі й порадити щось у коментарях, або розповісти, як відбувалося ваше знайомство з уже згаданими проектами. Приємного вам грання!